Не підтримати пітьму

Майдан сказав: «Ні! – брехні». То чи можна стверджувати, що сьогодні, через п’ять років, пітьма у вигляді брехні затьмарила нам світло в кінці тунелю? Я вважаю, що можна. Бо нема з кого вибирати в другому турі. Бо свій вибір (м’яко кажучи, не європейський) уже зробило СТАДО (та частина УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, яка не призвичаєна самостійно мислити й цілком відповідати за свій вибір). А мені зажди подобались люди мислячі й при цьому діяльні. Такі, наприклад, як Юрій АНДРУХОВИЧ, видатний сучасний український письменник, для якого європейські цінності – це справді орієнтири в житті. А він нещодавно в інтерв’ю «Главреду» досить показово висловився відносно причин не особливо приязного ставлення до нас з боку Європи і європейців: «давайте відверто: як може претендувати на «асоціацію з ЄС» країна, де голова парламенту – співучасник розправи над журналістом? Найімовірніший переможець президентських виборів – примітивний недорікуватий дядько з кримінальним минулим? Його найближча суперниця – дешева брехуха з диктаторською хваткою? Навіщо Європі все це добро? От поки ми в Україні всіх цих лідерів не зробимо аутсайдерами, нас Європа не розумітиме. І відмежовуватиметься від нас санітарним кордоном. І я ніколи за них не виправдовуватимусь. Я лише за Віктора Андрійовича іноді виправдовуюсь, бо справді незлий міг би бути президент. Але не склалося, отруїли»

Однак у кожній ситуації є свої можливості діяти. Наприклад, – щодо другого туру.

Мені здається, якщо людина не боїться дивитися правді в очі й намагається жити по любові, а не за розрахунком чи – безпутно з причин свого глупства, вона обов’язково зробить позначку в бюлетені під час другого туру в графі, де написано «НЕ ПІДТРИМУЮ…» Як на мене, це й буде вибір за світло проти пітьми й брехні, за правду й любов МАЙДАНУ УКРАЇНСЬКОГО, за демократію і свободу проти диктатури, ЗА ПАТРІОТІВ ПРОТИ ФАРИСЕЇВ.

http://gazeta.ua/blogs/?p=1453