підписатись

Обробка... Обробка...
Orphus system
При використанні текстів або матеріалів сайту посилання на джерело обов'язкове.

Про нашу довбану культуру

Коли настали 90-ті роки, на Українську сцену вийшов новий герой. Ну, про нього всі знають. Зек. І почалася велика кримінальна революція.

Багато її не пережив.

Це була справді Велика Кримінальна революція, «Дерибан Государства Россиського», і я дивом дивуюся, як ми перенесли її.

Але революція не скінчилась.

Коли бицюра серед ночі вмикає мені під вікнами музику на всю котушку – хіба це не відголоси її?

Коли обкурені малолітні, які книжку в руках два рази в житті тримали, ржуть під школою – це хіба не наслідки Кримінальної революції?

Коли мат чуєш на кожному кроці, вдень, вночі, у транспорті, в барі, на вулиці, серед людей і на природі – це хіба не славне продовження слави революції?

Це що ж, ми самі такі?

Здається, як просто: звернули увагу, продавились самі на себе, жахнулись, обтріпались – і все стало на свої місця.

Але ж ні. І вся біда в тому, що у суспільстві змістилися всі норми і цінності. Я не оригінальний, зараз усі, кому не ліньки, про це говорять. Депутати, професори, академіки, вчителі, політологи, журналісти…

Але ситуація з кожним роком усе гіршає. Що сталося? Де наша культура?

Культура наша загинула. Майже.

Наступ на неї ведеться з кількох сторін.

З одного боку – модно бути зеком. Там своя ментальність, свої цінності і своя ієрархія. Не хочеться звинувачувати ЗМІ, але і вони постаралися, особливо телебачення і кіно. Як же потрібно було зламати суспільну свідомість, що зек став героєм? Як це вийшло, що тюрма вийшла в люди і стала диктувати свої порядки, а всі і погодились? Свинство і хамство стало героїзмом, а хто не згоден – того в озері (річці, лісі…) знайдуть. Які вже тут норми і правила. Не до того.

І молоді хочуть до тюрми! Відповідно поводяться, відповідно говорять і слухають душевну музику – про колючий дріт і злого конвоїра. Усіх благ може навчити лише тюрма. Таке враження, що вона і школу, і вуз замінити може. Але комусь – таки і може!

Цих «комусь», здається, кожен другий на сьогодні. Але це мені так здається. А культура в таких умовах наказує довго жити. Тут не «Янукович – бандит» кричати треба. Тут не треба жалітися, що кримінал править чесними людьми. Кримінал править таким же криміналом. А що неправда? А вийти у двір, зупинити пацана на джипі, у кого шансон з вікон валить, і сказати що він – бандит. Слабо? Слабо. Бо Янукович в морду не дасть, а цей – дасть. Він ближче. А раз так, то все нормально: Україна живе за своїми, написаними законами. І щоб навести порядок, треба почати з себе, а не вказувати рукою з Галичини на Донецьк і кричати:

– Бандити!

Ну, а наразі зек у нас персонаж позитивний.

З іншого боку – тотальне скалічення української мови на офіційному рівні.

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Коментуйте без реєстрації, запис справжніх даних потрібен для того, щоб ніхто інший не зміг скористатись Вашим підписом, а також щоб отримувати від нас повідомлення. Ваш перший коментар буде затриманий на перевірку, подальші коментарі провірятись не будуть. Жоден з коментарів до будь-якої статті не буде видалений навіть у випадку, якщо він буде написаний не в нашу користь, окрім випадків вживання в коментарі брудної не нормативної лексики, відвертої та наглої реклами будь-якої політичної сили.


CAPTCHA Image
Reload Image